Простий маленький “гвинтик” Що може врятувати нашу рідну планету, частина 6 із 7

Люди завжди думають: “Чим більше, тим краще”. Тож хапати все більше і більше ніколи не буває достатньо. Ось чому так багато проблем. Через жадібність так багато проблем. І сильні пригнічують слабких, ось так. Агресивні пригнічують мирних. Отже, схоже, що у нас на Землі взагалі не буває багато мирних часів.

Нам слід навчитися жити простіше. Вони називають це мінімалізмом. Майте лише те, що вам потрібно, а не те, чого Dи жадібні. Тоді на Землі буде вдосталь, вдосталь, більш ніж достатньо, щоб кожен міг жити щасливо, в достатку, як всередині, так і зовні. І тоді в мирі ми матимемо більше можливостей, більше часу, більше схильності зазирнути всередину себе та шукати своє велике “Я” і знати, що ми великі, пізнати всю свою мудрість, здібності та силу, любов, співчуття та благословення, все від Того, хто є Всемогутнім Богом.

А тепер більше Сили як від Господа Ісуса, так і від похідного Брата, можете це так назвати. Спочатку це був лише Господь Ісус з усім цим, а тепер Вони розділилися, щоб зібрати більше Сили. Бо одна істота не може завжди мати всю владу, а дві — це зовсім інша справа. Так само, як у вас є дві людини, які заробляють різні суми грошей, ніж одна людина, ось так. І тепер Один стає Двома, і Двоє стають Трьома, і тепер Три стають Одним. Зараз це дуже потужно. У нас є більше надії врятувати цю планету.

Якби ж у нас був той абсолютно необхідний “гвинтик”, веганський гвинтик, щоб полагодити весь будинок. Нам це потрібно. Ми навіть не можемо вставити діамант у цю петлю для гвинта, бо діаманти дорогі, красиві, але це не те, що нам потрібно. Нам потрібен лише цей простий, недорогий, маленький, скромний гвинтик, і тоді наш будинок буде ідеальним. Все спокійно та безпечно. Вітер не дутиме всередину будинку. Дощ не бризкатиме всередину будинку. Жодні небезпечні тварини не зайдуть, ані якісь дрібні комахи не залізуть, щоб потурбувати нас і зробити нас хворими чи щось таке. Зараз нам потрібен лише цей гвинтик, веганський, тоді наш світ стане ідеальним, безпечним, і все буде лише любов і мир. Чоловіче, Я мрію про той світ. Шкода, що кожен подарує мені такий світ. Я більше нічого не прошу. Бо якщо Я бачу всіх щасливими, це найкращий подарунок для мене. Я теж буду щаслива. Тоді мені більше не доведеться так наполегливо працювати.

І, можливо, нам навіть не потрібне Supreme Master Television, або принаймні не так поспішати, щоб моя команда могла як слід відпочити. Або навіть, можливо, деякі з них зможуть повернутися додому до своєї дівчини, або до своїх песиків- персон, та до батьків знову. Наше бажання дуже мале, насправді мінімальне. Наше життя також дуже маленьке та мінімальне. Ми завжди працюємо, бо любимо людей, любимо світ. Ми хочемо, щоб вони відчули справжнє щастя, справжній мир і тривале життя, саме таким, яким воно має бути. Не раптово зникли, як під час війни, пандемії, негоди, шторму чи повені, що змушують їх просто так помирати, ще до того, як вони встигнуть попрощатися зі своїми близькими чи членами родини. Про це справді, справді сумно думати. Я не намагаюся читати вам лекції, люди світу. Мені просто сумно. Я просто кажу вам, що відчуваю. Бо якщо Я не скажу вам, що відчуваю, то кому ж тоді Я скажу?

Я тут також з вами як людина, ваші співмешканці, разом із тваринами-персонами. Ми як велика родина, глобальна родина. Тож, гадаю, Я могла б поділитися з вами своїми почуттями, якщо це зворушить вас, торкнеться вашого серця, змусить вас задуматися про це та змінити свій спосіб життя. Просто ніякого м'яса тварин-персон, от і все. Нічого більше, Ви нічого не втратите. І цей ‘шматок м’яса не тваринного походження” змінить ваше життя, зробить вас здоровішими, розумнішими, кмітливішими, житимете довше та матимете більше часу для всіх ваших улюблених хобі чи дітей, онуків. І вони також будуть щасливі та здорові разом. Хіба це не Рай? Навіщо чекати, поки ми потрапимо до Раю, щоб насолоджуватися всім цим? Ми можемо насолоджуватися цим тут і зараз. У нас є все.

Знаєте, чому багатьом людям, які пережили клінічну смерть, довелося пройти через великі страждання або велику аварію, щоб потрапити на Небеса та зустрітися там з Господом Ісусом? Бо вони мали жити краще, але не жили. Не тому, що вони погані чи щось таке. Їх навіть обрали Небеса для поширення деяких послань, але вони не знали всього цього. А на Небесах у них є лише дуже короткі секунди, щоб поговорити. Коли вони повернуться сюди, і Ви можете порахувати їхній час як 10 хвилин, 20 хвилин, це вже максимум. Але на Небесах це лише кілька секунд. Отже, за кілька секунд Ви не можете осягнути всі вчення Господа Ісуса чи будь-яких інших святих чи будь-яких Будд. Цього ніколи не буває достатньо. Отже, вам просто кажуть повернутися назад, бути хорошим, сказати людям любити одне одного, допомагати одне одному. Один одного, це означає також і тварин-персон, бо Бог створив їх, Бог створив їх. Вони також є дітьми Божими.

П'ятирічна Ліза Мейлер отримала послання про сенс життя та мету нашого людського існування тут, на Землі. Під час відпустки на Чорному морі з родиною Ліза втратила свідомість у воді та почала тонути. Коли її душа покинула тіло, її перенесли в місце, де все було Світлом, і вона зустріла чоловічу фігуру, яка випромінювала це прекрасне Світло. Потім постать почала говорити з нею.

Істота Світла показала мені, що все, що важливо в житті, це любов, яку ми відчуваємо, люблячі вчинки, які ми чинимо, люблячі слова, які ми говоримо, і люблячі думки, які ми маємо.

Після переживання клінічної смерті її повернули до Істоти Світла, яка перед поверненням на Землю підбадьорила Лізу.

Істота Світла нагадала мені, що моя мета — дізнатися більше про любов і співчуття, і як їх виражати на Землі, і що моя робота — допомагати іншим людям усіма можливими способами. Я сама це вибрала. І Вона сказала мені, що Я незабаром повернуся у світ Світла.

4 листопада 2000 року Маргарита Фарай Торрес почала відчувати слабкість і впала на землю з жахливим головним болем. Її сестра терміново відвезла її до лікарні, і аналізи показали, що у неї інсульт. Наступні шість тижнів Маргарита провела в лікарні на межі смерті. Протягом цього часу її душа подорожувала по різних місцях на Землі та Небесних Обителях. В одному з випадків, після того, як Маргарита почала повертатися до свого тіла, вона почула потужний голос, сповнений миру та спокою, який сказав:

Іди у свій світ. Ще не твій час, і скажи Землі, що все станеться, якщо Я захочу. Бути вдячними за кожен їхній крок, дивитися на Небеса та дякувати мені.

Вона побачила постать, одягнену в прекрасний, сяючий білий одяг, але не могла розгледіти Його обличчя. Тоді Істота передала їй ще одне повідомлення:

Ви підете по всьому світу, розповідаючи Моє Свідчення, яке Я дав вам пережити. У ваших руках буде дар зцілення, але той, хто вам не вірить, нічого не зможе для себе зробити.

Бог дає тобі вільну волю, свободу, не контролює твої думки чи дії, нічого. Отже, ми маємо всю свободу навіть від Бога. Всевишній навіть не контролює тебе, просто хоче тобі допомогти, але це важко, бо ти будуєш навколо себе стіни, щоб ніщо не могло їх пробити. Тільки у моменти відчаю ти справді щирий, тоді Бог може допомогти тобі, можливо, на секунду-дві.

Photo Caption: Виглядають інакше, але добре ладнають!

Завантажити фото